Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, двустороння сенсонервальна глухота
11.03.2015 р.н.
Я, мама восьмирічної Марії Левчук з Харкова, прошу допомогти в зборі коштів на посилену, якісну реабілітацію доньки після операції (ахілопластика), яка наблизить нас до найбажанішої мрії — самостійно ходити і радіти дитинству, як її однолітки. Марія народилася на 26 тижні вагітності вагою 840 грам. Провела 5 місяців в реанімації, на апараті штучної вентиляції легень. Цей період був дуже важкий для маленької крихітки і для нас — батьків. Серце рвалось на шматки, було багато сліз. Розпач. Попереду невідомість. Ми відвідували донечку у лікарні 2 рази на добу. Коли донечка навчилась дихати без апарата ІВЛ, її перевели до відділення недоношених, де ми разом знаходились два тижні, поки донечка змогла самостійно дихати без кисневої підтримки і їсти. Після виписки додому, через довгих 6 місяців, в родині почався непростий шлях боротьби за краще життя дитини — шлях відновлення. У 12 місяців був встановлений діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, двустороння сенсонервальна глухота. Лікарі, що нас спостерігали, казали що дитина перспективна, тільки треба прикласти багато зусиль. Ми займалися вдома, в реабілітаційних установах Харкова (ЛФК, массаж, басейн, іпотерапія, заняття з логопедом-дефектологом), проходили курси стаціонарного лікування в неврологічному відділенні міських лікарень. В віці рік та 4 місяці дитина почала носити слухові апарати, щоб мати змогу чути голоса рідних. З часом заняття почали приносити свої результати — Марія здобула нових навичок самообслуговування (прийом їжі, пиття, одягання), з’явився мовний контакт. В 2019 році донечці проведена операція (кохлеарна імплантація). Завдяки якій та постійним заняттям з логопедом Марійка навчилася краще чути оточуючий світ і розмовляти. Але мене чекало ще одне випробування — на 42 році життя раптово помер від серцевого нападу мій чоловік, моя опора та підтримка. Життя в той момент взагалі зупинилось. До тями я прийшла тільки через рік. У серпні 2023 року за рекомендацією лікаря — ортопеда була проведена ахіллопластика обох нижніх кінцівок для формування навички ходьби з опорою на стопу. Чотири тижні дитина була закута в гіпс. Тепер, коли гіпс зняли, гостро стало питання якісної, інтенсивної, довготривалої (протягом щонайменше 6 місяців) реабілітації, щоб не прогавити момент - інакше всі витрачені зусилля будуть марними. Реабілітаційний центр “Росток Життя” в місті Харкові (селище Караван) може надати нам всі необхідні реабілітаційні заходи, але у мене немає фінансової можливості оплатити всю потрібну суму. Марія навчається в першому класі, вона дуже життєрадісна, комунікаційна, усміхнена дівчинка. Любить домашніх тварин, особливо собак та коней, любить малювати та кататися на спеціалізованому велосипеді з підтримкою спини. Вона дуже хоче навчитися ходити і радіти життю. Буду дуже Вам вдячна за фінансову підтримку. Будьте здорові!
Прямі контакти батьків:
lna030581@gmail.com Левчук НаталіяАдреса проживання: м. Харків
Прямі банківські реквізити:
Карта ПриватБанка мами (Левчук Наталья) 5168 7520 1534 0493
PayPal lna030581@gmail.com
Новини від мами на 26.03.24
Дорогі друзі, дозвольте висловити щиру подяку всім вам за небайдужість, допомогу та підтримку у складний період для нашої сім'ї. Завдяки вам донечка з кожним днем стає сильнішою та набуває нові навички. Після важкої операції, яка відбулася півроку тому, Машуня пройшла чотири курси реабілітації. Це було важко, але ми не зупиняємося на досягнутому. Нам залишається ще багато роботи, щоб донька могла рухатися самостійно, ходити та бігати так, як роблять це її однолітки. Машуня мріє про це кожного дня, і ми віримо, що з вашою підтримкою у неї все вийде. Ще раз дякую за теплі слова, добрі діла та віру в краще майбутнє. Разом ми сила, і ми обов'язково досягнемо бажаного результату.
З повагою, Наталія Левчук
Новини від мами на 01.03.24
Дорогі друзі, Дозвольте висловити щиру подяку всім вам за небайдужість, допомогу та підтримку у складний період для нашої сім'ї. Завдяки вам донечка з кожним днем стає сильнішою та набуває нові навички. Після важкої операції, яка відбулася півроку тому, Машуня пройшла чотири курси реабілітації. Це було важко, але ми не зупиняємося на досягнутому. Нам залишається ще багато роботи, щоб донька могла рухатися самостійно, ходити та бігати так, як роблять це її однолітки. Машуня мріє про це кожного дня, і ми віримо, що з вашою підтримкою у неї все вийде. Ще раз дякую за теплі слова, добрі діла та віру в краще майбутнє. Разом ми сила, і ми обов'язково досягнемо бажаного результату. З повагою, Наталія Левчук